- проблискувати
- —————————————————————————————пробли́скуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
проблискувати — ує, недок., пробли/снути, не; мин. ч. пробли/снув, нула, нуло і пробли/с, ла, ло; док. 1) Слабо, нечітко блискати, виднітися крізь яку небудь перепону (про світлові, сонячні промені). 2) Коли не коли відблискувати крізь яку небудь перепону. ||… … Український тлумачний словник
проблискування — я, с. Дія за знач. проблискувати … Український тлумачний словник
проблиснути — див. проблискувати … Український тлумачний словник
проморгувати — ую, уєш, недок., проморга/ти, а/ю, а/єш, док. 1) неперех.Моргати (у 1 знач.) час від часу. 2) неперех., перен. Проблискувати десь, крізь що небудь (про предмети, які світяться). 3) тільки док., перех. і без додатка, перен., розм. Упустити кого ,… … Український тлумачний словник
просвічувати — I ую, уєш і рідко просвіща/ти, а/ю, а/єш, недок., просвіти/ти, ічу/, і/тиш, док. 1) перех. Проймати, пронизувати світловими променями (про джерела світла). || Пропускаючи світло крізь предмет, робити його прозорим або доступним для зору якусь… … Український тлумачний словник
блискати — 1) (раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), мигати, виблискувати, блискоті[а]ти, розблискувати(ся); поблискувати, полискувати, зблискувати (злегка / час від часу блискати); проблискувати (слабко, невиразно блискати крізь яку… … Словник синонімів української мови